Позбавлені прапора: як іноземні судна карають за заходи в порти Криму

Іноземні судна, які заходили в закриті порти Криму, виключають із Регістру судноплавства та позбавляють права ходити під прапорами деяких держав. Чим ризикує судно без прапора, як приховують заходження у кримські порти та як реагує Україна на порушення своїх кордонів.
Заступник постійного представника України при Міжнародній морській організації (IMO) Віталій Мошківський оприлюднив інформацію про те, що з 2017 року одинадцять держав, включаючи Панаму, Монголію, Беліз, Болівію, Ліван, Палау, Сьєрра-Леоне, Танзанію та Того, виключили з регістрів понад 50 суден за порушення санкцій і заходження в порти Криму.
Постійне представництво України при IMO (Посольство України у Великій Британії) надало Крим.Реалії список із 53 суден, які з 2017 року були оштрафовані та позбавлені права плавання під іноземним прапором після відвідування Криму.



Заступник постійного представника України при Міжнародній морській організації Віталій Мошківський повідомив Крим.Реалії, що Посольство України у Великій Британії регулярно реагує на подібні факти, надсилає відповідні дипломатичні ноти, а також сприяло внесенню змін про прапор суден-порушників у розділ «Відомості про судна та компанії» глобальної інтегрованої інформаційної системи з питань судноплавства IMO.
З 2017 року, за словами заступника постпреда України при IMO, на підставі інформації, наданої українською стороною, було забезпечено видання циркулярних листів морських адміністрацій десяти країн із вказівками суднам під прапором цих держав утримуватися від заходу у кримські порти. У 2018 році Посольство України у Великій Британії повідомило Морську адміністрацію Танзанії про незаконне використання її прапора суднами, які раніше виключили з Регістру судноплавства Танзанії за захід у порти Криму.
Керченський морський торговельний порт, 2016 рік
Керченський морський торговельний порт, 2016 рік
«Морська адміністрація Танзанії звернулася в Секретаріат IMO, який поширив інформацію про перелік суден-порушників серед держав-членів Організації циркулярним листом №3876», ‒ зазначив Мошківський.
За його словами, на початку 2020 року шість суден після заходу в порти Криму були позбавлені права плавання під прапором Белізу, Болівії, Камеруну та Коморських островів. За інформацією посольства, наразі інформація про заходи в порти Криму іноземних суден, окрім суден під прапорами Росії та Сирії, відсутня.
«Випадки позбавлення судна прапора не унікальні. Зокрема, відомо про виключення суден із Регістру судноплавства за порушення санкційного режиму відносно Північної Кореї, встановленого Радою безпеки ООН», ‒ додав Мошківський.
На думку Віталія Мошківського, складність для України полягає в налагодженні на державному рівні оперативного моніторингу заходів суден до Криму, а також збору доказів, оскільки капітани фальсифікують документи.
«Останнім часом ми фіксуємо, що капітани суден навіть закривають ганчірками назву судна, номер IMO і порт приписки, щоб запобігти ідентифікації судна на випадкових фотографіях, які іноді з'являються в соціальних мережах під час перебування судна-порушника в закритих портах Криму», ‒ говорить Мошківський.

«Судно без прапора викликає зайві підозри»

Президент Колегії юристів із морського права України, адвокат Денис Робомізо пояснив Крим.Реалії процедуру реєстрації суден та надання їм права ходити під прапором тієї чи іншої країни.
«Держава реєструє під своїм прапором судна, якщо вони відповідають певним критеріям. Більшість стосується технічного оснащення, відповідності міжнародним стандартам, віку ‒ наприклад, деякі держави не реєструють судна віком понад 30-50 років (якщо йдеться про великотоннажний флот). Держава прапора (країна, що здійснює контроль над морськими суднами, які ходять під її прапором ‒ КР) встановлює певні вимоги і може виключити судно за порушення тих чи інших стандартів або правил», ‒ сказав він.
Судно під прапором Танзанії в порту Керчі, 2018 рік
Судно під прапором Танзанії в порту Керчі, 2018 рік
Денис Робомізо зазначив, що після виключення з регістру судновласники змушені шукати можливість зареєструватися під іншим прапором, що може призводити до певних незручностей та витрат.
«Якщо судно ходить без прапора, воно викликає зайві підозри, перевірки з боку держави порту. Держава прапора контролює все, що розташоване на борту судна, а держава порту контролює ті порти, куди заходить судно. Коли судно заходить без прапора, його можуть перевіряти за всіма нормами, виникнуть додаткові затримки. Для судновласника це загрожує додатковими фінансовими витратами ‒ я б сказав, невеликими. Часом змінити прапор не вартує великих зусиль, але можуть бути певні витрати: порушення договорів перевезення вантажів, пасажирів», ‒ пояснив голова Колегії юристів з морського права України.

Як змінюють прапори

За словами Віталія Мошківського, деякі судна кілька разів були позбавлені прапора через заходи в анексований Крим, але їх продовжували ловити на подібних діях.
Наприклад, суховантаж Antalya (IMO: 7615232), що раніше називався Jawdat M, чотири рази позбавляли прапорів: Танзанії (27 грудня 2017 року), Палау (31 серпня 2018 року), Того (1 липня 2019 роки) та Камеруну (28 лютого 2020 року).
«Фактично ці судна-рекордсмени чітко усвідомлюють усі ризики незаконного заходу в закриті порти Криму й отримують покарання в вигляді штрафів і позбавлення прапора кожні пів року. Потім вони три місяці отримують новий прапор і починають усе з початку. І так ‒ чотири рази», ‒ розповів він.
Крим.Реалії знайшли інформацію про деякі судна, які змінювали прапори після заходу в кримські порти.
Суховантаж Bellatrix (IMO: 8230405) 21 лютого виключили з регістрів Болівії за порушення санкцій і захід до портів Криму. У відкритих реєстрах судно поки, як і раніше, відображається з прапором Болівії. Зараз суховантаж перебуває на якірній стоянці порту Аль-Хумс (Лівія). У грудні 2016 року Bellatrix сів на мілину в Азовському морі, як стверджувалося, при виході з російського порту Єйськ.
Суховантаж Pawell (IMO: 8315499) 3 лютого був позбавлений права ходити під прапором Камеруну через заходи в закриті порти Криму. Однак на початку березня суховантаж був знову помічений біля берегів Криму. Тепер судно ходить під прапором Сирії, зараз воно перебуває в турецькому порту Самсун.
Суховантаж PAWELL біля берегів Криму, березень 2020 року
Суховантаж PAWELL біля берегів Криму, березень 2020 року

«Ми черпаємо інформацію з усіх можливих джерел»

Незважаючи на зміну прапора або назви, Україна відстежує іноземні судна, які здійснюють заходи в закриті порти Криму. Прокурор АР Крим Ігор Поночовний розповів Крим.Реалії, що інформація про такі суднозаходи фігурує у кримінальному провадженні, в яке прокуратура додає нові відомості.
«Ми контактуємо з українським представництвом IMO, яке допомагає нам інформаційно, але ця організація займається безпекою, правилами та нормами мореплавання і не має контрольних або правоохоронних функцій з приводу обмежень суднозаходів у закриті порти. Це функція правоохоронних органів відповідних держав», ‒ сказав він.
Прокурор АРК Ігор Поночовний
Прокурор АРК Ігор Поночовний
Ігор Поночовний зазначив, що прокуратура зіштовхується з низкою труднощів при розслідуванні подібних кримінальних проваджень, серед яких ‒ відсутність доступу до території, приховування судновласниками інформації про заходи в кримські порти.
«Ми знаємо про регулярні маршрути між Туреччиною і Кримом, але документально це відображається як маршрут, наприклад, у порт Кавказ або Новоросійськ. Є практика приховування заходу суден за допомогою вимкнення системи спостереження АІС. Наприклад, ми знаємо, що судно везе з Туреччини в Керч ільменітову руду: у Чорному морі воно вимикає АІС, показує пункт призначення Новоросійськ, заходить до Керчі, розвантажується, виходить в Азовське море і вмикає АІС. Але є інші методи, які використовують, серед іншого, громадські організації, «Майдан закордонних справ», Служба безпеки та прикордонна розвідка, ми черпаємо інформацію з усіх можливих джерел», ‒ розповів він.
КР в YouTube
КР в Facebook
КР в мобильном
За словами прокурора АРК, відомство також має намір вивчати та використовувати досвід інших країн, зокрема Кіпру. Для цього на базі Прокуратури АРК створена робоча група, в яку входять представники Мінінфраструктури України, митниці, прикордонної служби, СБУ, громадських організацій, які займаються відстеженням незаконних суднозаходів до Криму.
Довідка: З липня 2014 року уряд України офіційно припинив функціонування всіх портів анексованого Росією півострова. Гавані Криму закриті для міжнародного судноплавства.
+ 0 -