This page is hosted for free by zzz.com.ua, if you are owner of this page, you can remove this message and gain access to many additional features by upgrading your hosting to PRO or VIP for just 32.50 UAH.
Do you want to support owner of this site? Click here and donate to his account some amount, he will be able to use it to pay for any of our services, including removing this ad.

Глава СБУ: Ми не обслуговуємо політичні еліти, а гарантуємо національну безпеку країни

- За підсумками "Нормандської зустрічі" в Парижі досягнуто домовленості про обмін "всіх на всіх встановлених". На поверненні кого з наших громадян наполягатиме Україна?
- Усі робочі наради, які проводить президент у Мінському і Нормандському форматах, починаються і закінчуються питанням обміну незаконно утримуваними особами – це пріоритетно.
На "Норманді" в Парижі було визначено формулу "всіх на всіх" ідентифікованих – цих людей встановлено. Але проблема полягає в тому, що сторона ОРДЛО не допускає міжнародних спостерігачів у зону, де перебувають ці люди, і таким чином складно завершити ідентифікацію з нашого боку. Є частина ідентифікованих, але є й ті, кого ще треба ідентифікувати. Також є труднощі, пов'язані з юриспруденцією.
На нашу думку, було б добре проводити обмін паралельними процесами, але при цьому не змінювати суті "всіх на всіх", як було вирішено на "Норманді". Йдеться про те, що ми маємо обмінюватися, зокрема і громадянами Російської Федерації, які сьогодні перебувають на території України, але їх видачі вимагає ОРДЛО. Ми не можемо громадян РФ віддати в ОРДЛО. Тобто раціональніше реанімувати майданчик, який був на першому обміні – Україна і Російська Федерація.
 
- Чи готова Росія до обміну саме між Україною і РФ?
- Внутрішньо, мені здається, готова. А як буде насправді? Ми зі свого боку докладемо максимум зусиль, щоб повернути наших громадян додому. В середу (18 грудня) відбудеться засідання Тристоронньої контактної групи. Всі списки є.
Говорити щось іще з цього питання важко, оскільки будь-яке зайве слово може нашкодити.
 
- Які цифри будуть у списках на обмін?
- Вони є, вони відомі. Служба безпеки займається зведенням інформації, визначенням процесуального статусу кожної людини. Працюємо з усіма структурами, зокрема з прокуратурою, щоб процес завершився успішно.
Усі задіяні в цьому процесі відомства надають максимальне сприяння у вирішенні цього питання. Минулого разу під час обміну ми побачили, що така взаємодія ефективна. Тобто немає ніякої внутрішньої конкуренції, внутрішнього непорозуміння. І все робиться для того, щоб до Нового року такий обмін провести.
 
- Чи залучено співробітників СБУ до забезпечення правопорядку на ділянках лінії розмежування у процесі розведення сил?
- Служба безпеки працює на всіх ділянках, зокрема і на цих. Відповідно до чинного законодавства, повноважень, які є сьогодні у служби.
Створено робочі групи з питань, які стосуються не тільки розведення. У них представлена і Служба безпеки, що проводить відповідну роботу.
 
- Запропонована Вами реформа служби викликала неоднозначну реакцію всередині системи і у міжнародних партнерів. За фактом яким функціоналом буде наділено СБУ? Що буде з розслідуванням економічних злочинів, з управлінням К?
- Складається враження, що всіх непокоїть тільки ця частина роботи Служби. Хоча вважаю, що загалом варто вести дискусію і про інші речі: чи буде Служба ефективна з урізаним функціоналом, чи відповідає такий підхід оперативній обстановці в країні та про інші важливі аспекти в роботі Служби.
 
- СБУ не вестиме розслідувань щодо економічних злочинів?
- Ми братимемо участь у розробці державної програми з протидії економічним злочинам і, власне, запобігатимемо їм. Але якщо говорити про розслідування, то цим у перспективі, очевидно, займатиметься Державне бюро фінансових розслідувань.
А Служба зосередиться на контррозвідці, а вона може бути в будь-якій сфері. І коли говорять про те, що наша контррозвідувальна діяльність має бути чимось обмежена, мене це дивує. Сьогодні багато нових видів загроз, які диктує сучасний світ. І вони стосуються не тільки України, а й будь-якої іншої країни. Невже агресія не здійснюється у вигляді економічної експансії? Можна купити стратегічно важливе для країни підприємство, а після цього його знищити.
Ми хочемо переорієнтуватися на захист об'єктів критичної інфраструктури. І в цьому питанні нам треба діяти на випередження. Зазвичай всі правоохоронні органи працюють за фактом скоєного злочину. А наше завдання – запобігати злочину в зародку, нейтралізуючи загрози.
 
- Але однаково виникає питання повноважень, функціоналу…
- Річ не в тому, які у тебе функції, а в тому, як ти ними користуєшся. Взагалі будь-які повноваження можуть призвести до зловживання. Тому основне завдання – змінити підхід до роботи СБУ: ми не обслуговуємо політичні еліти, ми системно забезпечуємо національну безпеку України.
Сьогодні найкращі європейські практики свідчать про те, що організована злочинність, тероризм, корупція становлять загрозу національній безпеці, тому я не думаю, що ми взагалі не чіпатимемо цих питань. Але є два напрями – протидія і боротьба. Ми хочемо сконцентрувати свої зусилля саме на протидії.
Ми беремо участь у розробці державної політики з цих питань: збираємо інформацію, виявляємо і передаємо в органи, які конкретно проводять розслідування цих злочинів. Будь-який громадянин за Конституцією, виявивши правопорушення, зобов'язаний повідомити про це правоохоронні органи. І не завжди громадянин розуміє, в який орган за підслідністю він має звернутися. До нас такі звернення надходять, і якщо підслідність не наша, ми віддаємо матеріали іншому правоохоронному органу для розслідування.
Ефективний громадський контроль також допоможе змінити підхід до роботи СБУ в усіх напрямках.
Не бачу підстав вважати, що та реформа, яку ми запланували, той законопроект, який ми розробили,  не ефективний або не збалансований, – враховано і сучасну оперативну обстановку, і конфлікт, і можливість президента під час виникнення додаткових загроз збільшувати штат співробітників СБУ.
Так, ми скорочуємо штат, демілітаризуємося, але залишаємося ефективними, забезпечуючи національну безпеку України.
 
- За рахунок чого на практиці посилиться контррозвідка?
- За рахунок кількості мотивованих співробітників, які займатимуться контррозвідувальною діяльністю. За рахунок підвищення рівня технічної оснащеності та нових підходів до реалізації поставлених завдань.
 
- Чи не стане демілітаризація в умовах війни негативним явищем?
- Демілітаризація – це взагалі дуже цікаве питання. У ньому є якась пастка. В Конституції України чітко зазначено, що сектор національної безпеки і оборони представляють воєнізовані формування і правоохоронні органи. Сьогодні СБУ – це спеціальний орган з правоохоронними функціями.
Водночас ми є й військовослужбовцями, що і дає нам, власне, змогу перебувати в цьому секторі безпеки.
А якщо в результаті реформування нас демілітаризують, а дорогою ще й заберуть правоохоронні функції, то СБУ за Конституцією вже не опікуватиметься сектором національної безпеки. А моє завдання – зробити Службу безпеки сучасною і ефективнішою.
Хочеться, щоб демілітаризація СБУ означала лише одне – військові дії завершені, в Україні мир і лад. На таку демілітаризацію ми згодні.
 
- Тобто, поки що це якась умовна демілітаризація?
- Ні, цілком конкретна. З'являються спеціальні звання.
 
- Коли законопроект можуть ухвалити і оновлена СБУ стане реальністю?
- Реформа СБУ – це не тільки закон. Він, звісно, прекрасна база для реформування, але навіть якщо припустити, що його не буде ухвалено найближчим часом, ми однаково в рамках своїх внутрішніх можливостей реформуватимемо СБУ. Передусім – вдосконалюватимемо саму систему роботи Служби.
І тут йдеться не тільки про завдання, які я вже озвучив. Треба розуміти, хто їх виконуватиме. Є проблема, якій багато років, і стосується вона того, що наші співробітники не мотивовані. У них найнижча зарплата серед всього силового блоку, діяльність всередині Служби зарегульована до неможливості, електронного документообігу немає, робота багатьох оперативних підрозділів спрямована не на оперативну роботу, а на оформлення паперів і узгодження їх усередині Служби. Тому вже зараз ми все це змінюватимемо, розроблятимемо систему мотивації співробітників, спрощуватимемо систему просування по службі. Сподіваємося, що таким чином змінимо стандарти роботи СБУ.
 
- Якою буде система мотивації?
- Безумовно, це заробітна плата. У новому законопроекті вирішення цього питання ми передбачили. І якщо у нас вийде, то це буде одним із чинників, які впливають на мотивацію.
Поліпшення житлових умов – це другий важливий момент, і ми вивчимо можливості, які у нас є, зокрема і досвід МВС за лізинговою програмою.
Крім того, одним із ключових чинників є скасування бюрократії всередині системи і надання співробітникам можливості реального професійного зростання.
 
- У контексті проведення реформ, який у СБУ контакт із міжнародними партнерами? Чи надало НАТО аналіз законопроекту про реформу СБУ? З урахуванням критики, які може бути внесено зміни до проекту закону?
- Мені здається, щільнішого контакту бути вже не може. Щоб провести реформу, ми задіяли всі можливі канали комунікації: з НАТО, КМЄС (Консультативною місією ЄС з реформування сектору цивільної безпеки України), ЄС. Ми передали на вивчення наш законопроект, і сьогодні він перебуває на обговоренні.
Якщо говорити про позицію НАТО і КМЄС, вони дали оцінку цьому законопроекту, зазначивши, що він суттєво відрізняється від попередніх версій законопроектів. Міжнародні партнери відзначили позитивні моменти, але, водночас, вони хотіли б доопрацювати законопроект у деяких аспектах.
Певні моменти, на які вони посилаються, на нашу думку, є тими, які потрібно обговорювати. Ми не будемо закритими в цьому процесі, на всі коментарі готуємо свої аргументи. Думаю, що найближчим часом ми зможемо зустрітися з нашими міжнародними партнерами і обговорити спірні моменти. Хоча загальний консенсус з усіх питань, якщо йдеться про такі важливі зміни, знайти поки що доволі непросто.
 
- Чим загалом можна пояснити "текучку" кадрів у керівництві СБУ? Формуванням команди?
- Підбір кадрів – це, звісно, процес довгий і важливий. СБУ має займатися цим постійно, тому що кадри вирішують все.
"Текучка" має різні причини, враховуючи ті завдання, які стоять перед нами. Але водночас це звичайний процес, як і в будь-якій іншій структурі. В деяких випадках не співпали погляди на те, як має працювати СБУ. Але загалом все було без якихось особливих конфліктів і скандалів.
 
- Які зараз ключові загрози національній безпеці?
- Якщо не говорити про агресію на сході країни, то інформаційні загрози сьогодні на першому місці.
Фейки заполонили інформпростір у всьому світі. Зрозуміти, де правда, а де неправда дуже важко. Чи дестабілізує це? Так, безумовно. Чи працюють у цьому фейковому полі тільки внутрішні сили? Ні, звісно.
Далі – кіберзагрози.
Сьогодні ми всі користуємося комп'ютерами, програмним забезпеченням. Простий приклад – вірус Petya. Без висококласних фахівців СБУ було б складно протидіяти цій загрозі.
 
- Напад завжди випереджає захист, чи не бачите Ви загроз реалізації програми "Держава в смартфоні"?
- Це серйозне питання. Безумовно, захист інформаційних баз, зокрема тих, які лежатимуть в основі програми "держава в смартфоні" – це пріоритет. Спільно з РНБО, Кабінетом Міністрів, кіберпідрозділами інших правоохоронних органів ми сьогодні працюємо над цим питанням.
Тобто йдеться не тільки про девайси, а й про комунікації, які також мають бути захищеними.
Безумовно, ця робота потребує ресурсних вливань. Також необхідно вибудувати чітку архітектуру системи протидії кіберзагрозам. Це значно підвищить безпеку системи в майбутньому.
 
- Пранкер "Джокер" – це одне зі свідчень таких загроз?
- "Джокер" – це наше відображення в дзеркалі. І тут, на мій погляд, ми більше маємо приділяти уваги політичній культурі в Україні загалом, адже сьогодні їжу "Джокеру" дають саме політики. Ми всі маємо змінитися для того, щоб він просто залишився без роботи.
Уже є не тільки "Джокер", а й чітка тенденція: "Білий лицар", "Темний лицар"... Але якщо ми змінимося самі – всі вони залишаться не при ділі.
 
- Хто стоїть за ними?
- Є бачення, звісно. Є оперативна інформація, але рекламувати людей, які стоять за цим, немає сенсу.
 
- Чи є сенс будь-яким чином відстежувати такі процеси, тримати на контролі, щоб це не виходило за певні рамки?
- За цим однозначно варто спостерігати.
 
- Чи може це розгойдуватися ззовні, бути інспірованим, зокрема, недружньою нам державою?
- Так. Ми бачимо ці зв'язки.
 
- Як оцінюєте законопроект про кримінальну відповідальність за фейкову інформацію? Чи не вбачаєте в цьому цензури? Чи братиме Служба участь у розробці норм цього закону?
- Оскільки у нас немає тексту цього законопроекту, мені важко сказати щось конкретне. До нас не зверталися по допомогу у підготовці цього проекту закону.
Якщо говорити про те, чи потрібен такий закон, то, мені здається, його варто розглядати якраз із урахуванням можливих інформаційних загроз. Думаю, що і світ рухатиметься в цьому напрямку.
З іншого боку, треба працювати з текстом, щоб зрозуміти, чи не порушує це права і свободи громадян, де буде ця тонка грань…
Ми ж розуміємо, що навіть у слова "так" є щонайменше 15 смислових відтінків, які залежатимуть від контексту.
Тому питання потребує опрацювання, залучення в дискусію суспільства. І тільки після всеосяжного обговорення такий закон можна ухвалювати.
 
- Як визначити тонку грань між висловлюванням своєї позиції в медіа і роботою на іноземні держави, де реальна політика, а де привнесена ззовні?
- Лише шляхом глибокої і системної роботи, зокрема оперативної. Не можна одразу однозначно сказати – чи це щира особиста позиція, чи привнесена ззовні.
Важко одразу визначити інформаційну лінію політика. Тільки з часом можна сказати, до чого це веде, або ж, маючи інформацією заздалегідь, для чого конкретно це робиться.
На мій погляд, знову ж таки закликати політиків до відповідальності, виховувати політичну культуру в суспільстві і країні. Демократія – не найкраща форма державного устрою, але кращої ще ніхто не придумав.
 
- Продовжуючи тему загроз, чи існують зараз реальні зовнішні і внутрішні загрози, на кшталт вторгнення РФ з півдня, сепаратистські тенденції на заході України?
- Ми всі знаємо, що зовнішня загроза є. Є фраза, якій вже кілька тисяч років – хочеш миру, готуйся до війни. Якщо ти сильний і підготовлений, то, великою мірою, ти з цією загрозою впораєшся.
Думаю, що сьогодні будь-якій стороні, яка хотіла б напасти на Україну, зробити це легко і просто вже не вийде – дуже сильно змінилася наша країна. Передусім, змінився настрій всередині країни, самі громадяни.
Мені здається, що нинішній рівень настроїв в Україні не дасть змоги перетворити агресію на "легку прогулянку".
Звісно, держава зі свого боку має робити все можливе для того, щоб зміцнювати армію, сектор національної безпеки і оборони, і тільки так ми зможемо ефективно протидіяти цій загрозі.
А якщо немає сильної економіки, то надавати такого роду опір важко, оскільки, хочемо ми того чи ні, сьогодні будь-який проект, будь-яка загроза має три основних критерії: час, витрати, якість. Якщо не мати цих ресурсів, то і не домогтися якості вирішення завдань.
Тому ми реально оцінюємо всі загрози. І президент України, і РНБО, і загалом силовий блок сьогодні системно обмінюються інформацією. Немає ніякої старої радянської конкуренції між силовиками. Всі добре розуміють масштаби загроз, і тільки об'єднавшись можна з ними впоратися.
Серед іншого йдеться і про оперативну інформацію, якою ми сьогодні обмінюємося практично миттєво.
А стосовно сепаратистських настроїв, зокрема на заході країни, то варто передусім ставити питання – кому це вигідно? І хто намагається акцентувати на цьому увагу? Потенційно ця загроза є. Служба безпеки проводить оперативні консультації з колегами по силовому блоку, щоб ця загроза так і лишилася на потенційному, а не реальному рівні.
Хочу констатувати, що причетність до цих загроз наших сусідів очевидна в багатьох випадках.
 
- Чи бачите ви небезпеку від радикальних елементів у суспільстві загалом та у Збройних силах зокрема, які намагаються впливати на внутрішню політику?
- Радикальні елементи є скрізь і завжди, але якщо говорити про реальну загрозу, зокрема в Збройних силах, то я не думаю, що є радикально налаштована частина української армії, яка здатна зашкодити власній державі.
 
- А добробати? Люди, які повернулися з фронту? Чи є в цьому середовищі потенційна загроза національній безпеці?
- Добробати і всі військовослужбовці, які пройшли АТО, – це громадяни нашої країни, з якими треба працювати, комунікувати.
Загалом і реформа СБУ, і реформа Збройних сил спрямовані на те, що ми повинні змінити підхід до людей, які служили або служать. Тобто ці люди мають стати кадровим резервом для змін у країни. Вони мають своє ціннісне бачення того, що відбувається в Україні. Вони повинні бути активно задіяні в життя суспільства. Мені здається, що ті, хто воював, вже за жодних обставин не зможуть зрадити свою країну. Або як мінімум така ймовірність набагато нижча.
У цьому питанні є проблеми різного рівня. Звісно, люди, що пройшли бойові дії, мають отримувати підтримку, зокрема психологічну. Безумовно, їх необхідно знову інтегрувати в суспільство. Світова практика свідчить про те, що психологічна травма у таких людей однозначно є.
Сьогодні обговорюються і опрацьовуються всілякі варіанти законопроектів, які дали б змогу цих людей інтегрувати, можливо, і в сили територіальної оборони.
Це дуже глибоке дискусійне питання, яке потребує і наявності ресурсів, і глибокого розуміння проблеми. Ми це обговорюємо з нашими партнерами, цікавлячись досвідом їхніх країн.
 
- Хто має опікуватися цими питаннями?
- Сьогодні це спільна проблема: волонтери, експерти, психологи, Міністерство оборони, Міністерство соціальної політики, Міністерство ветеранів – всі повинні долучитися до пошуків правильних рішень.
 
- Слідство у справі про вбивство Шеремета назвало імена підозрюваних. Чи приєднається Служба до подальшого розслідування, зокрема щодо встановлення замовника?
- Якщо ми отримаємо відповідне доручення від генерального прокурора, звісно, ми візьмемо участь у розслідуванні цієї справи.
 
- Чи прийняло слідство СБУ матеріали кримінальних проваджень від органів прокуратури? Чи є серед них резонансні справи, пов'язані з компанією Burisma, Нацбанком, справа щодо Іловайської трагедії?
- Матеріали на сьогодні ми ще не отримали фізично, але в Реєстрі частину справ передано СБУ. Процес передачі доволі тривалий.
Резонансні справи є, не одна. Думаю, що їх розслідування – велика відповідальність, і ми повинні з цим впоратися. Як мінімум, хочу сказати, що ніякого політичного аспекту в розслідуванні цих справ точно не буде.
До речі, в законопроекті про реформування Служби ми пропонуємо обмежити коло людей, які можуть передавати справи на розслідування в СБУ, генеральним прокурором та його заступниками.
Великою мірою ті випадки, коли говорять, що СБУ якимось чином тисне на бізнес, пов'язані з виконанням доручень, які надходять до нас від інших правоохоронних органів. Тому, щоб зменшити кількість таких доручень, ми пропонуємо звузити коло людей, які матимуть право передавати нам справи. І ми сподіваємося, що законодавець підтримає цю ініціативу. Допускаю, що від цього ми будемо ефективнішими, а кількість скарг на СБУ зменшиться.
Хоча якщо сьогодні подивитися на кількість скарг, які є у бізнесомбудсмена, то СБУ – той правоохоронний орган, на який скаржаться найменше.
Ми суттєво змінили підхід навіть в залученні "Альфи" під час проведення оперативно-слідчих заходів.
 
- Оцініть результати 100 днів роботи Служби за вашого керівництва?
- Моя, звісно суб'єктивна, думка,  що результати за 100 днів достойні. Чи можна поліпшити? Однозначно. Не можна перебувати у стані спокою. Багато роботи і багато напрямків, де ми можемо підвищити ефективність.
Що зробили за 100 днів. Лише у сфері протидії тероризму, захисту територіальної цілісності розпочали понад 100 кримінальних проваджень.
Служба безпеки спільно з міжнародними партнерами затримала одного з лідерів ІДІЛ Тархана Батірашвілі (Абу Умар аш-Шишані). Це безпрецедентна подія не тільки для України, а й для будь-якої європейської країни.
У наявності також 69 кримінальних проваджень за лінією контррозвідки. Із них 17 стосуються державної зради, щодо дев’яти вже є рішення судів і конкретні вироки.
39 посадовців звільнено, а 134 повідомили про підозру у вчиненні злочинів, 50 вже засуджено.
Якщо говорити про роботу з "чорними реєстраторами", то СБУ провела унікальну багаторівневу операцію, в результаті якої було ліквідовано банду "чорних реєстраторів". Попередній збиток від незаконно переоформленого майна становить приблизно 1,5 млрд грн.
Є й інші кейси, за якими ми також добре попрацювали. Приміром, завадили привласненню майже мільярда гривень на будівництві Великої Окружної дороги столиці. З одного боку сума в масштабах країни може здатися не дуже значною, але з іншого – це середня місячна пенсія 330 тис. пенсіонерів.
Також ми системно працюємо з нашими колегами із ДФС щодо конвертаційних центрів – це ті завдання, які ставив президент. Є результати щотижня, і йдеться про цифри такого ж порядку.
Сьогодні ми не лише намагаємося припинити якесь правопорушення, а й працюємо над тим, щоб встановити весь ланцюжок, весь механізм протиправної діяльності.
Якщо говорити про результат, то за останній час рівень довіри до СБУ зріс до 45%. Багато це чи мало? Звісно, це гідний результат порівняно з тим, що було раніше. Рівень довіри вперше за багато років перевищив рівень недовіри. Але роботи у нас попереду ще дуже багато.
 
- Ви вже комфортно почуваєтеся на посаді? Як нова людина для цієї системи, вже освоїлися?
- Факт того, що я не з системи, дає мені перевагу: можливість побачити те, як працює Служба абсолютно свіжим, "незамиленим" поглядом.
Чи було у мене якесь неприйняття або труднощі? Насправді ні.
 
- А з боку Ваших підлеглих?
- Навіть якщо у когось і були такі емоції, то ми з ними впоралися. Спільні зусилля.
 
- На якій стадії зараз розслідування щодо ArcelorMittal? Чи встановлено конкретні факти підривної діяльності на користь РФ на підприємстві "Мотор-Січ"?
- Якби не було такого фактажу, то відповідні кримінальні справи не були б зареєстровані. Але людина, згідно з Конституцією, винна тільки за наявності відповідного рішення суду.
У цих справах СБУ працює. Я не можу розкривати всіх аспектів роботи. Тривають експертизи, слідчі заходи.
Якщо ми отримаємо результат і дозвіл процесуального керівника на розголошення, ми одразу поділимося цією інформацією із суспільством.
 
- Ще нікому не пред'явлено підозр у рамках розслідування цих справ?
- Ми працюємо над цим.
 
- Чи є у СБУ ініціативи щодо зміни санкційних списків із поданням ініціатив на РНБО?
- Служба завжди працювала з санкційними списками і продовжує цю роботу. Доповнити, розширити, змінити, виключити когось із цього списку – ця робота ведеться системно.
 
- Торгівля із ОРДЛО. Наскільки масштабною є проблема зараз, і чи можете запевнити, що немає кришування незаконної торгівлі?
- Торгівля з ОРДЛО – це складне питання, зокрема і з точки зору соціальної обстановки в цьому регіоні.
Звісно, в рамках чинного законодавства служба реагує на факти незаконної торгівлі, але ми не маємо забувати, що на території ОРДЛО проживають громадяни України і має бути баланс у цьому питанні.
У липні цього року постановою Кабінету Міністрів було ухвалено рішення розширити перелік продуктів, якими можна торгувати з тимчасово окупованими територіями.
На сьогодні ми змінили керівника служби внутрішньої безпеки Служби. ВБ працює на належному рівні, і наше спільне завдання – зробити все можливе, щоб СБУ не була причетна до таких явищ, як "кришування" незаконної торгівлі.
Після проведення аудитів у СБУ матеріали службових перевірок було систематизовано, а кримінальні правопорушення передано для розслідування в ДБР.
Ми системно боремося з негативними явищами всередині Служби.
 
- Справа Савченко-Рубана. Чи продовжує СБУ вважати їх підозрюваними в підготовці терактів з урахуванням того, що вони обидва перебувають на волі?
- СБУ зробила всю роботу, яку мала зробити в цій справі, і передала матеріали до суду. Сьогодні обрання запобіжного заходу перебуває виключно в компетенції суду, де лежить ця справа, а сторону держобвинувачення представляє прокуратура.
Наразі питання тільки за судом.
 
- Розслідування вбивства Гандзюк. Хто, крім Мангера, міг бути замовником?
- Ця справа – резонансна для суспільства, важлива для СБУ і для мене особисто. Це трагічна подія в історії нашої країни, при цьому я хотів би відзначити роботу СБУ в цій справі. Виконавців та організаторів засуджено, залишається не закритим питання щодо замовника, але передусім тому, що один із елементів, який міг би зв'язати цю доказову базу, перебуває в міжнародному розшуку. Разом з Інтерполом ми шукаємо цю людину. Паралельно опрацьовуються й інші версії, встановлюються особи, які, можливо, причетні до цього злочину.
Ми докладаємо максимум зусиль для того, щоб не тільки виконавців, а й замовників найближчим часом було притягнуто до відповідальності.
Не менш важливими є й питання щодо злочинів у Херсонській області, які порушила Катерина. Їх не забули, їх розслідують. Ми сподіваємося, що ці розслідування будуть результативними.
+ 0 -